Сучасні підходи до організації методичної роботи          як    складової післядипломної педагогічної освіти                                                   у ДНЗ.

                         

                Однією з найважливіших особливостей творчості

                педагога є те, що об’єкт його праці – дитина –                         повсякчас   змінюється, завжди новий, сьогодні не                    той, що вчора.

                Наша праця – формування людини, і це покладає                       на  нас особливу відповідальність, яку ні з чим не                       зіставиш.                                             

                                                В. Сухомлинський

 

Сучасний вихователь має чітко усвідомити цінності освіти  та виховання, бути здатним до розуміння і сприйняття різних думок, напрямів, течій, творчо втілювати нові ідеї. Компетентному фахівцю мають бути притаманні принаймні три відмінні якості:

·        ефективність на робочому місці (продуктивність, якість, здатність до змін, внесок у досягнення загальних цілей дошкільного навчального закладу);

·        мобільність у процесі самовдосконалення;

·        розвиток персональних рис і загальних ключових навичок, необхідних для успішної  роботи з дітьми . Для цього йому слід забезпечити свободу дій і незалежність у використанні конкретних методик, стимулювати прагнення до змін, сприяти розвитку творчого  інноваційного потенціалу, високого культурно- естетичного рівня, освіченості.

Методична робота має бути пошуково-дослідницькою, а не просвітницько-пропагандистською чи інформативною. Чим зумовлена переорієнтація методичної роботи в дошкіллі?

   По- перше, згадаймо слова С.Русової: «Дошкільне виховання постійно йде вперед,Оскільки розвивається психологія, оскільки росте, змінюється і практика дошкільного виховання…Садівниця мусить іти завжди вперед, прислухаючись… до нових гасел, які пролунають у справі  виховання відповідно до певних настроїв, течій суспільного життя».

       По-друге, така переорієнтація зумовлена нормативними документами,  які визначають концептуально нові напрями в навчально-виховній роботі з дітьми. Основний документ розвитку освіти в Україні, яким є Національна доктрина розвитку освіти, передбачає запровадження особистісно  орієнтованих навчально-виховних технологій. На це спрямовують і зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні, й основні положення Закону України «Про дошкільну освіту».

         По- третє, на це впливають інновації в освіті.

  Одним з основних завдань керівників усіх ланок дошкільної освіти є плекання творчої особистості дошкільного працівника. Відповідно до особистісно орієнтованого підходу до методичної роботи необхідно реалізувати не лише бажання, а й здібності кожного педагога. У зв’язку з цим доцільно провести діагностування педагогічних працівників за рівнем пізнавальних здібностей, скориставшись психолого-педагогічними тестами та допомогою психолога.

    Обираючи особистісно орієнтовану модель у роботі з педагогічними працівниками, в методичній роботі різних рівнів (районній, міській, внутрішньосадовий) варто  керуватися такими принципами: систематичності, концептуальності, перспективності, компетентності, особистісної спрямованості. Це дасть змогу створити атмосферу, в якій кожен педагог прагнутиме до професійного удосконалення.

         Провідну роль слід відвести науково-теоретичній та практичній підготовці.

         Як свідчить досвід, без глибоких теоретичних знань і системи практичних навичок лише любов до дітей не зможе розвинути в педагогів інтелектуальні здібності та високий професіоналізм. Тому під час підготовки педагогічних працівників з орієнтацією на компетентність важливо врахувати:

*рівень знань і умінь фахівця;

*критерії ефективності виконання професійної роботи;

*ситуації, які моделюють шляхи забезпечення ефективності навчально- виховного процесу.

      Надзвичайно важливим для керівника дошкільного закладу є формування навичок самостійної роботи, яка починається з уміння аналізувати та самостійно оцінювати результати праці, а також з активізації внутрішнього стимулу до постійного поповнення знань. Це основа до виникнення професійного інтересу. Він є першою життєвою потребою для особистості, спонукає до оволодіння професійними знаннями, навиками, вміннями, викликає до реалізації своїх нахилів, здібностей. Із цією метою доцільно рекомендувати вихователям:

·   систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною літературою, збирати відповідну інформацію;

·       вивчати досвід колег, відвідуючи заняття;

·       поглиблено працювати над певною темою, проблемою, проектом;

·        брати участь у різних формах методичної роботи;

·        активізувати пошукову діяльнсть;

·        розробляти власні методики, дидактичні матеріали;

·        готувати статті, реферати, доповіді;

Суттєвим для педагога – дошкільника є вміння працювати з інформацією, шукати й застосовувати її на практиці.Орієнтований алгоритм роботи з нею може бути таким:

·        добір;

·        аналіз;

·        класифікація;

·        систематизація;

·        створення інформаційного банку даних з освітянських дошкільних проблем;

·        визначення форми реалізації інформації.

Отже, сучасний вихователь має знати основи трудового законодавства; нормативні документи, які стосуються дошкільної освіти; мету, напрями, завдання дошкільної освіти; особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку; сучасні тенденції, підходи, технології виховання та розвитку дошкільників; традиції народу;правила безпечної поведінки для дорослих та дітей; принципи, методи та засоби педагогічного впливу на вихованців; оволодіти психологією та етикою спілкування як з дорослими, так і з дітьми. Крім того, вміти опрацьовувати документи про освіту, вибирати суттєве. Головне; аналізувати процес розвитку та виховання дошкільників; проводити індивідуальну роботу з дітьми; оцінювати власну діяльність, бути самокритичним; створювати позитивний емоційний мікроклімат у групі;спонукати дітей до творчості.

  Зважаючи на це, методичні служби в роботі з педагогічними працівниками мають спрямувати зусилля на :

*вивчення рівня готовності до роботи в нових умовах;

*забезпечення умов для професійного зростання;

*створення професійного інформаційного та освітньо- методичного середовища;

* популяризацію сучасних освітніх технологій у дошкіллі;

* інформаційно-методичну підтримку нових форм, методів і засобів навчання та виховання;

*опрацювання елементів освітніх технологій та розроблення іх авторськиї модифікацій, адаптованих до конкретних умов;

*корекцію напрямів самоосвітньої роботи ;

*опанування методикою вивчення, узагальнення та популяризації педагогічного досвіду;

*пошук і підтримку молодих творчих та обдарованих педагогів;

*розвиток контактів та співробітництва педагогів різних регіонів;

* надання консультативної допомоги.

    З метою реалізації означених вище завдань під час складання річного плану варто розробити комплексну цільову програму. Комплексна цільова програма містить вступ, теоретичне обгрунтування, план дій і перелік необхідних умов для реалізації. Вона може бути окремим документом, частиною річного плану або плану розвитку ДНЗ. Як правило, програма затверджується педагогічною радою й конкретизується у планах методичних об’єднань та інших документах.

  Професійна підготовка може здійснюватись за модульним принципом. Модуль відображає завершений обсяг інформації про державні нормативні освітянські документи, наукову психолого-педагогічну літературу, що стосується проблем розвитку та виховання особистості дитини дошкільного віку.

    Отже, для підвищення рівня професійної компетентності фахівців роботу методичних служб усіх рівнів із педагогічними працівниками можна згрупувати в кілька змістових модулів:

а). Інформаційний, спрямований на доведення до педагогів нормативно-правових і державних документів, даних про особливості розвитку сучасних дітей, на ознайомлення з психолого-педагогічною та методичною літературою, теоріями вітчизняних та зарубіжних педагогів минулого й сучасних, новими технологіями, інноваціями в освітній галузі;

б). Змістовий, мета якого – підготувати педагога до активного самостійного навчання. Важливими завданнями є формування навичок критичного мислення та оцінювання власного досвіду, продумування й укладання програми самовдосконалення.

в). Практичний, дасть змогу педагогам  побачити реалізацію теоретичних положень у практичній площині та бути її активним учасником.

  Творчо організована методична  робота сприяє професійному зростанню педагогів, стимулює їх до збагачення та ефективного використання професійних знань, допомагає аналізувати власну діяльність, самовдосконалюватися. В результаті матимемо духовно розвинену особистість, творчого педагога, творче методичне об’єднання, творчого керівника дошкільного закладу, творчого вихователя, який спрямовуватиме зусилля на всебічний творчий розвиток особистості дитини.